- Пане посол, яку позицію щодо цієї заяви нідерландського прем'єра займає Україна?

- Україна вважає, що пропозиції щодо виходу із того становища, в яке потрапив ЄС, мають бути зроблені Нідерландами. Зараз вони шукають і формулюють такі пропозиції. Щойно вони будуть знайдені, ми готові їх розглядати. Але ми одразу можемо сказати, що жодної літери в тексті Угоди про асоціацію не буде змінено.

- У тій самій заяві Рютте говорив про різні варіанти пропозицій, наприклад, без внесення змін до тексту Угоди? Що це може бути, якої форми вони можуть набути?

- Важко це сказати. Можна лише щось передбачати, але це не означає, що так і буде. Наприклад, це може бути якась одностороння заява Нідерландів, яка певним чином буде сприйнята Європейським Союзом як позиція однієї країни. Яким чином це буде зроблено? Я не можу сказати. В принципі, на це питання зараз не зможе відповісти представник жодної з країн ЄС.

- Тобто на даний момент Нідерланди чітко не озвучили, чого вони хочуть?

- Ні, вони ще не внесли офіційних пропозицій щодо того, яким чином буде вирішене питання ратифікації Нідерландами Угоди про асоціацію. Однак, варто зауважити одну річ: у позиції Нідерландів зараз дуже багато риторики, яка пов'язана, передусім, із внутрішньополітичною ситуацією. Це становище диктується майбутніми виборами, які мають пройти в країні 15 березня наступного року. Політичні партії зараз розглядають те, що відбулося, як шанс заробити бали у внутрішньополітичному змаганні або ж не втратити рейтинг. Наприклад, за даними голландських медіа і відповідно до того, що тут обговорюється на різних форумах, серйозні втрати на виборах може понести одна з коаліційних партій. Це PvdA. Звичайно, ця партія бажає виявити себе як політична сила, що перебуває на боці виборців, і тому виступає за те, щоб бралося до уваги все, що виборці висловили напередодні референдуму.

- Голландський прем'єр-міністр також говорив, що Нідерланди можуть виступати за внесення якихось змін у тих частинах, які обговорювалися під час референдуму. Але про які зміни взагалі може порушуватися питання при тому, що сам голландський уряд ще перед референдумом повністю, на 100 %, підтримував угоду і розвінчував міфи, які виникали під час кампанії?

- Питання про внесення змін, знову ж таки, є частиною внутрішньополітичної риторики. Всі країни ЄС розуміють, що внесення змін в Угоду - неможливе. Особливо якщо пам'ятати, що за це висловилося менше 20% населення Нідерландів - не найбільшої країни в Європі. На даному етапі, мені здається, всі розмови про внесення змін - це, все ж таки, результат політичного маневрування в рамках однієї країни.

- Яким чином, на вашу думку, загальна ситуація в ЄС, зокрема Brexit, впливає на вирішення питання щодо результатів референдуму у Нідерландах?

- Нічого позитивного Brexit до нашого питання не додав. Навпаки, він приніс той негатив, який Нідерланди мають зараз - наприкінці свого головування в ЄС. Країна сама висловилися проти європейських цінностей під час голосування на референдумі щодо Угоди про асоціацію з Україною. Потім - ось це рішення британського населення про вихід із ЄС. Звичайно, нічого позитивного у цьому немає.

Однак, зараз усе залежить від голландського уряду та їхніх партнерів по коаліції: яким чином провести цю ратифікацію та одночасно відповісти на пов'язані з нею два важливих виклики. З одного боку - продемонструвати міжнародному співтовариству, що Нідерланди залишаються партнером, з яким можна укладати міжнародні договори в принципі. Адже якщо Нідерланди в кінцевому рахунку відкинуть Угоду, міжнародне співтовариство буде змушене робити певні висновки про договороспроможність цієї країни. А з іншого боку - не скомпрометувати себе в очах населення перед наступними виборами. Всі ці компроміси, недомовки чи якась зайва активність в окремих питаннях - це все результат такого політичного маневрування.

- Одразу після референдуму голландський уряд заявляв, що їм потрібен час до літа, щоб визначити, як далі діяти. Ви робите якісь прогнози щодо часу, скільки така невизначена ситуація може тривати?

- Я не думаю, що розгляд цього питання надто затягуватиметься. Нідерланди не зможуть занадто зволікати, оскільки вони знаходяться під певним тиском з боку Євросоюзу. Решта країн ЄС уже почуваються у невизначеному становищі, адже абсолютна більшість в Європі підтримує асоціацію з Україною. Більше того, асоціація вже працює де-юре завдяки механізму часткового застосування, а також де-факто. З іншого боку, є одна країна, яка не може чітко сформулювати, чого вона хоче, і яким чином вирішити питання. Поза тим, є також рішення Європейської Ради, у якому закликано Раду міністрів закордонних справ внести пропозиції щодо подальших кроків. Це також прояв того, що ЄС чинить певний тиск - щоб міністри закордонних справ теж контролювали процес.

- Про які сценарії розвитку подій ми можемо зараз говорити?

- Зараз можна говорити про три варіанти, які можуть бути запропоновані нідерландською стороною. Перший - уряд пропонує ратифікувати угоду без урахування результатів референдуму, оскільки все ж таки він був консультативний. Другий варіант - уряд Нідерландів погоджується з тим, про що кажуть партії в парламенті, і відмовляється від угоди про асоціацію з Україною. Третє - це те, про що зараз йдеться: Нідерланди намагаються знайти форму, яка дозволила б узяти до уваги думку тих, хто проголосував "проти". З іншого боку, риторика прем'єр-міністра Рютте зараз також стосується і того, що треба взяти до уваги думку й тих, хто проголосував "за", й тих, хто не прийшов на голосування, оскільки виступав категорично проти референдуму. Як на мене, це нова риса. Тому, вірогідно, щось буде оформлюватись в рамках третього сценарію.

- Якщо все таки домовитися з Нідерландами не вдасться, що буде тоді?

- Один із моїх голландських колег якось у розмові сказав, що в результаті все-таки все буде добре. Чому? Тому що голландці по своїй натурі можуть домовлятися, можуть приймати компромісні рішення. Тому є думка, що формула компромісу буде знайдена.

Справа ще у тому, що наші двосторонні відносини зараз розвиваються дуже динамічно. Останні цифри свідчать про зростання торгівлі. Зростають також інвестиції, наприклад, компанії Unilever в харчову промисловість. Суто в економічному плані за 4 місяці цього року збільшилися експорт та імпорт, і ми маємо з Нідерландами позитивне сальдо десь у рамках 200 млн євро. Також ми обмінялися низкою візитів. В певному сенсі це парадокс. Але, по-перше, не можна сказати, що уряд Нідерландів виступає проти угоди. Він шукає можливості відображення в ратифікаційних документах тих питань, які були висловлені під час дискусій напередодні референдуму. Іншими словами, Нідерланди виступають за розвиток двосторонніх відносин з Україною, за співробітництво в рамках ЄС, але вони вважають, що окремі питання викликали незгоду частини голландського суспільства, і Нідерланди, як демократична країна, мають на це відреагувати.

- Який загальний політичний клімат у Нідерландах, особливо після Brexit? Популярність євроскептиків тут зараз зростає чи спадає?

- Якщо виходити з результатів останніх опитувань на тему, що було б, якби вибори відбулися зараз, то євроскептична партія PVV Герта Вілдерса, яка ще недавно на піку своєї популярності демонструвала потенційний результат - 42 місця в нижній палаті парламенту (зі 150 депутатів - ред), тепер поступово втрачає рейтинг. Останні цифри, які ми бачили, показують, що тепер вона мала б близько 27 місць. А партія VVD, до якої належить прем'єр-міністр Рютте, піднялася у рейтингу. Це свідчить, що євроскептики в цій країні представляють достатньо серйозну, консолідовану, але все ж не динамічно зростаючу силу.

 

Укрінформ, Марина Гонта