Перші згадки про організовану українську діаспору в Нідерландах з’являються наприкінці 40-х – початку 50-х років 20 століття із створенням Об’єднання українців Голландії.

Після завершення Другої Світової Війни, серед українців, які опинилися в Нідерландах, з’явилася потреба в українській організації для підтримки контактів між земляками. Так, в кінці 1948 року було офіційно утворено Союз українців (Bond van Oekrainers). Організація налічувала 200-300 членів. Союз приймав до своїх лав патріотично та анти-комуністично налаштованих осіб незалежно від їхнього віросповідання та політичних переконань. Організація підтримувала близькі зв’язки з Антибільшовицьким Блоком Народів та іншими українськими організаціями за кордоном. Члени об’єднання влаштовували культурні вечори та заходи, присвячені річницям Незалежності УНР та загибелі Євгена Коновальця.

Саме на роковини загибелі Коновальця відбувалися наймасовіші заходи української громади. Перші спроби організувати вшанування пам’яті Євгена Коновальця пройшли на 10-ту річницю його вбивства, у 1948 році. До того масові заходи вшанування не проводилися у зв’язку з Другою Світовою Війною. Особливо пам’ятним є відзначення 20-тих роковин, участь у яких взяли більше 1000 українців з різних країн світу. До організаційного комітету заходу входили, зокрема, Степан Бандера та Андрій Мельник. На той час Об’єднання Українців у Голландії очолював Модест Семирозум – учасник бою під Крутами.

Українська громада також здійснювала культурно-просвітницьку діяльність. Особливо активним було відзначення 100 роковин з дня смерті Тараса Шевченка. З цієї нагоди українці у Нідерландах провели низку заходів, які висвітлювались в нідерландських ЗМІ. Також протягом багатьох років відомі діячі громади, зокрема її багаторічний голова Омелян Кушпета, періодично коментували в ЗМІ ситуацію в Україні та Радянському Союзі, відстоюючи проукраїнські позиції.

Особливу роль у поширенні української культури в Нідерландах відігравав Утрехтський Візантійський Хор під керівництвом Мирослава Антоновича. Цей хор складається виключно з нідерландців і виконує співи до греко-католицької літургії старослов'янською мовою, а також українські народні пісні. Колектив продовжує свою діяльність і сьогодні.

Нині українська громада у Нідерландах є згуртованою, українці мають сильне почуття ідентичності, відчувають сильний зв’язок з батьківщиною. Росія значно посилила ідентифікацію українців в Нідерландах через свої агресивні дії, починаючи з 2013 року. Українська діаспора активно захищає національні інтереси України, забезпечує допомогу українським військовим, популяризує українську культуру й традиції, створюючи національні культурно-гуманітарні осередки у найбільших містах Нідерландів. Громада на постійній основі проводить численні мітинги й акції на підтримку України. В Україну регулярно відсилаються великі партії гуманітарної допомоги.

За підрахунками діаспорних організацій, до початку гострої фази війни Росії проти України у Нідерландах мешкало близько 10 тисяч українців. Місцями компактного проживання української діаспори є передусім великі міста: Амстердам, Роттердам, Гаага, Утрехт, Гронінген та Ейндховен.

Із приїздом тимчасово переміщених осіб з України (станом на липень 2024 року в Нідерландах зареєстровано вже більше 120 000 осіб)  українська громада в Нідерландах зросла приблизно у шість разів, орієнтовно до 130 000 осіб. Попри це, українська громада залишається малочисельною у порівняні із іншими громадами у Нідерландах (особи марокканського походження - 419 тис., турецького - 431 тис.).

З початку 24 лютого 2022 р. повномасштабного вторгнення Росії на територію України нідерландський Уряд та звичайні нідерландці активно допомагають українцям, які, тікаючи від війни, знайшли прихисток у цій країні. Українським громадянам надано тимчасовий притулок, їх забезпечено всім необхідним для комфортного та безпечного перебування; також реалізовуються численні ініціативи спрямовані на надання українцям допомоги з працевлаштуванням, забезпечення освітніх, медичних та інших послуг.

У Нідерландах наразі існують такі офіційно зареєстровані організації української діаспори: фундації «Oekraïense gemeenschap in Nederland» «Українці в Нідерландах», «Oekraïne Culturalis», «Vataha», «Oekraïense Club», «Haarlem voor Oekraïne», «Слава і Воля», «Volya Ukraine» тощо. Останнім часом існує тенденція до створення нових груп та об’єднань українців.

У березні 2022 р. у Роттердамі за підтримки мерії відкрито перший Український дім. Пізніше за підтримки місцевої влади українські осередки також було відкрито у Барендрехті, Заандамі, Маастрихті тощо. 

У Нідерландах наразі функціонує 13 шкіл вихідного дня, створених  громадськими організаціями закордонних українців, у таких містах, як Гаага, Амстердам, Роттердам, Гронінген, Ейндховен, Утрехт, Харлем, Бреда, Алмере, Зутемеєр, Неймеген, Заандам. Із 2022 року українська скаутська організація Пласт на постійній основі проводить свою діяльність при школах вихідного дня у Гаазі та Амстердамі. 

Українська Греко-Католицька Церква також відіграє важливу роль у гуртуванні громади. Зокрема, парафії УГКЦ у Гаазі, Утрехті, Роттердамі, Ейндховені, Алмере слугують не тільки місцем зустрічі вірян, але й місцями для освітніх, культурних та гуманітарних ініціатив громади. Також при церквах Вселенського патріархату в Нідерландах служать 3 священника, які прибули з України.