Міжнародний суд ООН
Міжнародний Суд ООН – це головний судовий орган Організації Об’єднаних Націй, який розглядає спори між державами та надає консультативні висновки за міжнародним правом. Суд розміщений у Палаці миру, м.Гаага, і таким чином є єдиним із головних органів ООН, який розташований не в Нью-Йорку.
До складу Суду входить 15 суддів, які обираються на дев’ятирічний строк за результатами одночасного голосування Генеральної Асамблеї та Ради Безпеки ООН.
У 2009 році Суд виніс рішення у справі між Україною та Румунією щодо розмежування морських просторів у Чорному морі.
31 січня 2024 р. Суд виніс остаточне рішення у справі щодо застосування Міжнародної конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму та Міжнародної конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації (Україна проти Російської Федерації).
Суд дійшов висновку, що Росія порушила обидва міжнародні договори.
Це перший випадок у своїй історії, коли Міжнародний Суд ООН виніс остаточне рішення щодо порушень Росією норм міжнародного права.
Крім того, Суд постановив, що Росія порушила наказ Суду про тимчасові заходи. Водночас, Суд відхилив інші пункти, в яких Україна намагалась довести ймовірні порушення Росією обох конвенцій. Також, Суд не дійшов висновку щодо необхідності призначення компенсації за порушення Конвенції про расову дискріманцію та Конвенції про фінансування тероризму.
Справа перебувала на розгляді з 2017 р. У квітні 2017 р. Суд ухвалив рішення про застосування тимчасових заходів.
Також на розгляді Суду перебуває й інша справа України проти Росії. 26 лютого 2022 р. МЗС від імені України подано позов щодо звинувачень Росією України у вчиненні геноциду проти російсьмовленого населення в Україні, зокрема на Донбасі відповідно до Конвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього. Одночасно МЗС України звернулось до МС ООН щодо застосування тимчасових заходів у цій справі. Суть позову полягає у спростуванні заяв Росії щодо вчинення Україною геноциду проти російськомовного населення, яке вона використала як привід до широкомасштабного вторгнення в Україну називаючи це “спеціальною військовою операцією” та доведення зловживання Росією Конвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього.
16 березня 2022 р. МС ООН прийнято рішення про застосування тимчасових заходів проти Росії, яким було задоволено всі вимоги України, а саме:
➢ Росія повинна негайно припинити військову дії розпочаті 24 лютого 2022 року, метою яких є запобігання вчиненню геноциду та покарання за нього в Луганській та Донецькій областях України;
➢ Росія повинна гарантувати, щоб будь-які військові або нерегулярні збройні формування, будь-які організації, особи, які керуються, підтримуються нею та перебувають під її впливом не здійснювали жодних заходів на виконання так званої "військової операції";
➢ сторони повинні утриматись від будь-яких дій, які можуть посилити, розширити або ускладнити існуючий спір.
1 липня 2022 р. Україна подала Меморандум у справі.
3 жовтня 2022 р. Росія подала попередні заперечення у справі щодо наявності в Суду юрисдикції розглядати справу та заперечення щодо прийнятності позову.
До справи на боці України доєднались 33 держави, що є безпрецедентним в історії Суду.
2 лютого 2024 р. Суд визнав свою юрисдикцію (прийнятність розгляду по суті) у справі; вона буде розглядатися по суті. При цьому, Суд відхилив п’ять із шести попередніх заперечень Росії.
Суд встановить подальші часові рамки для подання письмових документів сторін та проведення усних слухань по суті.
Міжнародний Суд ООН також розглядає колективний позов за участі України. Так, 8 січня 2020 р. Канада, Швеція, Україна, Велика Британія подали позов проти Ісламської Республіки Іран у зв'язку зі збиттям літака МАУ рейсу PS 752. Позивач намагатиметься довести, що Іран порушив зобов'язання за Конвенцією про боротьбу з незаконними актами, спрямованими проти безпеки цивільної авіації (Монреальською конвенцією) про боротьбу з незаконними актами, спрямованими проти безпеки цивільної авіації 1971 року у зв'язку зі збиттям літака МАУ рейсу PS 752. Зокрема, Іран не провів неупереджене розслідування збиття та не здійснив відповідне судове переслідування винних; не співпрацював та не інформував зацікавлені держави та Раду ІКАО про таке розслідування; не вжив заходів для не повторення подібних катастроф; не виплатив належну компенсацію завданої шкоди усім сторонам.
Наразі, держави працюють над меморандумом.